«Освіта – найважливіше із земних благ, якщо вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно даремна». Саме цією цитатою Редьярда Кіплінга розпочала свій виступ на зустрічі експертів з якості освіти, викладачів, громадських діячів, студентів від ГО "Прогресильні" завідувач кафедри економіки та менеджменту ІІНО КНУБА, доктор економічних наук, доцент Іннола Вікторівна Новикова.
Захід мав на меті ознайомлення з діяльністю Національного агентство із забезпечення якості вищої освіти, обговорення процесу відбору кандидатів в експертні ради та визначення подальших перспектив реформи освіти.
Наводимо цікаві тези доповіді спікера заходу Інноли Новикової, яка була високо оцінена і жваво обговорювалася учасниками зустрічі.
«В Україні вже раніше існувала системи оцінки якості, проводилась акредитація, експерти та МОН оцінювали якість підготовки, але все це зводилось до визначення формальних ознак – наявність приміщень, оцінка кількості комп’ютерів, якісний склад викладачів без оцінки дійсно якості їх викладання, також формальні ознаки – наявність вченого звання, наукового ступеня та інше. Але оцінка рівня акредитації закладів вищої освіти –це визначення їх спроможності надавати знання певної якості. В останні роки рівень довіри до процесу акредитації в Україні вкрай низький, а непрозорий процес оцінювання впливає і на якість вищої освіти як такої. Не має зацікавленості як керівництва ЗВО, так й окремих викладачів у підвищенні якості освіти. Не так давно було створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, його завдання змінити підхід до системи акредитації. Національне агентство поставило мету змінити підходи до проведення акредитації та звернути увагу саме на процес оцінки якості освіти, тому що якість вищої освіти досягається не збиранням довідок та перевіркою чітких кількісних показників, важливо перевіряти критерії, які дійсно є якісними. Експерти агентства оцінюють ступінь залучення до освітньої програми, до визначення її суті, студентів, роботодавців, викладачів, не лише декана, завідувачів кафедр, Вченої ради.
Експерти – це агенти змін, вони приходять до навчального закладу не для того, щоб звинувачувати, вони для того, щоб допомогти, оцінити, що є на достатньому рівні, а що треба доопрацювати.
Можна виділити ключові проблеми вищої освіти в Україні:
- 1. Проблема викладачів – низький рівень зацікавленості у підвищенні якості освіти, низька фінансова мотивація, недостатня поінформованість про заходи, можливості, високий рівень бюрократизму у ЗВО та часто небажання керівництва – завідувач кафедр, деканів, підтримувати ініціативи.
- 2. Проблема оцінювання якості – хороший ЗВО не тільки готує фахівців, він має надавати і світоглядну підготовку, що означає широкі знання та компетенції, які дуже часто виражаються в таких речах, як soft skills або універсальні навички. Випускник університету має вміти спілкуватись, критично мислити, сприймати інформацію та аналізувати її. Саме це є завданням експертів з акредитації – оцінити ці навички.
- 3. Проблема локальності та масштабності, тобто ЗВО має враховувати регіональний аспект та визначати, чи були залучено стейкголдерів для розуміння того, що буде робити випускник цієї освітньої програми в конкретному місті? Чи зможе він адаптуватися до умов середовища?
Існують такі основні критерії при оцінці освітньої програми:
- Структуризація програми та логіка викладання. Має бути певна послідовність дій: якщо виш викладає вищу математику, то має упевнитися, що до цього студенти опанували алгебру.
- Чи є у викладачів можливість розвиватись? Підвищення кваліфікації – це формальна довідка, чи навпаки – у викладача є реальна можливість розвиватися професійно.
- Чіткі вимоги до оцінювання студентів. Оцінювання має бути регулярним, зрозумілим, а самі студенти повинні мати можливість на це оцінювання впливати.
- Прозорість. Цей критерій означає, що якщо зафіксовано випадки корупції/підкупу, то експерти можуть про це довідатись саме від студентів. Тому серед членів експертної групи є студенти. І це обов'язково».
