Розвиток держави в усі часи був пов’язаний із впорядкуванням використання землі, яка й тепер залишається основним засобом для існування людства і джерелом суспільного багатства. Потреба встановлювати межі турбувала землевласників із давніх-давен. Цю функцію і виконують землевпорядники.
Зараз в Україні продовжується проведення земельної реформи, і землевпорядники є її безпосередніми виконавцями, від професіоналізму яких залежить, як люди зуміють розпорядитися землею, в якому стані передамо її нашим нащадкам.
В середньому «Землевпорядник» в Україні заробляє 15500 грн. Це медіана заробітних плат за даними з 122 вакансій, розміщених на Work.ua із заголовком «Землевпорядник» і за схожими запитами-синонімами «Землевпорядківець», «Геодезист», «Surveyor» та ін. за останні 3 місяці.
Здобути цікаву і таку нині актуальну і затребувану як у селі, так і в місті професію можна на кафедрі управління територіями Інституту інноваційної освіти КНУБА.
Сьогодні випускники цієї кафедри, яку очолює кандидат економічних наук Вікторія Анатоліївна Чудовська, успішно працюють в усіх куточках України і за її кордонами, реалізовують отримані знання і набуті навички, діляться професійним досвідом, турбуються про раціональне і дбайливе використання української землі. Серед них – подружжя Олександр і Марина Андрєєві з Кіровоградщини.
«Професія землевпорядника є справою життя моєї родини, – розповідає Олександр. Землевпорядниками були мої бабуся та дідусь по материнській лінії, хоча родом були з різних країн. На інженера-геодезиста навчався в КНУБА. Дружина Марина здобула спеціальність інженер-землевпорядник в Інституті інноваційної освіти КНУБА. Сьогодні має достатній рівень компетенції, щоб відповідати на запитання громадян щодо земельного законодавства, консультувати з усіх питань, що входять до компетенції землевпорядника».
Технічний прогрес змінював крокву та мензулу на найсучасніші навігаційні прилади, але сутність професії залишається незмінною – раціональне використання вітчизняних чорноземів, збереження їх для нащадків, надійний захист конституційних прав землевласників та орендарів, – переконані Адреєві.
«Коли я працював у райдержадміністрації, моїми обов’язками були організація ефективного використання земель, їхня охорона, контроль за дотриманням земельного законодавства. Сьогодні, як приватний підприємець, я на замовлення громадян складаю проектну документацію землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , здійснюю її супровід до реєстрації наділу. Також виконую геодезичні, польові, камеральні роботи, разом з дружиною інформуємо та консультуємо громадян щодо норм чинного земельного законодавства».
Роботу наші випускники вважають надзвичайно цікавою і творчою. Вона вимагає уважності, чіткості і відповідальності, потребує вміння приймати виваженні рішення, спілкуватися з людьми. Необхідно бути наполегливим, упевненим у собі, активним, мати добре розвинуту інтуїцію та логічно мислити.
«Людині, яка не є фахівцем у нашій справі, дуже важко зорієнтуватися у всіх нововведеннях та нюансах земельного законодавства. Отут нерідко трапляються проблеми. Намагаємося з усіма знайти спільну мову, виконувати увесь обсяг робіт якнайшвидше і якісно», – розповідає Олександр і запевняє, справжній інженер-землевпорядник повинен мати не тільки професійні навички, але й володіти юридичними, природничими знаннями, мати математичний підхід. Тому здобуття вищої освіти – важливий крок на шляху професійного зростання.
Якщо ви любите землю, прагнете займатися її охороною та відтворенням, вам небайдуже навколишнє природне середовище, оберіть професію землевпорядника.
