24 лютого, на світанку, два роки тому мирні українські міста і села здригнулися від масованих ракетних атак і обстрілів ворога. Страх і біль прийшли у кожну українську родину.

Не одразу зрозуміли, усвідомили, повірили, що це війна, що нас підступно атакує сусідня країна, яка так довго нав’язувала українському народу міф про свої братські почуття і прагнення.

Але ворог дуже швидко продемонстрував своє справжнє обличчя. Наш жах змінився на гнів. Лють породила відвагу. Відвага продемонструвала ворогу і всьому світові приклади мужності, стійкості, сміливості та єдності перед жорстоким ворогом, що переважає чисельно, технічно.

Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вже впродовж двох років вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.

Але наш народ незламний. Україна вистояла й щосекунди дає відсіч російським загарбникам.

Вшановуємо велику людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість наших захисників, волонтерів, надзвичайників, медичних працівників, представників критичної інфраструктури, які мужньо утримують свою ділянку фронту, надаючи можливість країні жити, працювати.

Я вдячний кожному викладачу нашого Інституту за вашу роботу під час тривог і блекаутів, за самовіддане бажання не лише надавати освітні послуги, а й підкорювати нові вершини науки, за вашу допомогу фронту.

Глибока шана усім нашим студентам і випускникам, які сьогодні боронять рідну країну зі зброєю в руках. І тим, хто в авангарді команди, яка відновлює зруйновані війною міста і села.

Кожен із вас своїм прикладом і на своєму місці наближає нашу Перемогу.

Вічна шана полеглим воїнам і тим цивільним, життя яких забрав підступний ворог.

Нині у небесному війську України вже не сотня, а тисячі незламних, нескорених, незабутніх лицарів світла.

Нехай пам’ять про всіх полеглих згуртує нас, додасть сили та волі для боротьби за нашу незалежність.

Слава Україні! Слава кожному нашому герою! Разом переможемо!

Олексій ШКУРАТОВ,
доктор економічних наук, професор,
директор ВСП «Інститут інноваційної освіти
Київського національного університету будівництва і архітектури»

Викладачі та студенти кафедри будівництва та інформаційних технологій Інституту інноваційної освіти КНУБА взяли участь у Міжнародній будівельній виставці «KyivBuild Ukraine 2024», яка відбулася 14-16 лютого 2024, МВЦ (Київ, Україна).

KyivBuild Ukraine - це міжнародна будівельна виставка для професіоналів будівельної галузі, на якій представлено будівельні матеріали; будівельне обладнання; віконні та фасадні системи; обладнання для виробництва будматеріалів; архітектура та дизайн; лакофарбова продукція; інтер'єрні рішення; професійний інструмент  та інше.

У рамках виставки KyivBuild 2024 співробітники кафедри БІТ взяли участь у  щорічній зустрічі експертів ринку бетону та залізобетону "Бетон. Залізобетон – 2024" для обговорення важливих питань щодо виробництва та використання бетону і залізобетону,  метою чого є консолідація максимальної кількості учасників ринку бетону задля сприяння більш динамічному галузевому розвитку; обмін досвідом та обговорення проблем, які виникають у процесі роботи, а також пошук спільних рішень щодо їх усунення; презентація нових матеріалів і технологій на українському ринку; а також питання підготовки та перепідготовки сучасних висококваліфікованих фахівців для досягнення максимального ефекту. 

Дискусії були присвячені викликам воєнного часу: нестабільність цін на сировину, падіння показників виробництва, кадровий дефіцит.  Учасниками були виробники та постачальники бетону, ЗБК, обладнання та суміжних ринків, девелопери, забудовники, архітектори, проєктанти та експерти,  науковці, представники профспілок та навчальних закладів.

Основними темами зустрічі були наступні: аналітика ринку нерухомості; стан будівельного ринку та виробництва будматеріалів; умови введення в обіг будівельної продукції на ринку України відповідно до Закону України "Про надання будівельної продукції на ринку", який імплементує положення Регламенту ЄС № 305/2011; цементна промисловість України;  кроки вітчизняних виробників щодо якості будівельної продукції; тенденції розвитку, проблеми та перспективи ринку бетону;  практичний досвід використання бетонів та залізобетонів у відбудові та цивільному захисті; цифровізація доставки як метод підвищення прибутковості і продуктивності виробника бетону; технології виконання бетонних робіт, ремонту та відновлення бетонних конструкцій; розвиток та перспективи ринку ЗБК; ефективність проєктування та виробництва ЗБ виробів з параметричними бібліотечними елементами в BIM. 

«Всі розглянуті теми використовуватимуться в оновлених програмах дисциплін підготовки фахівців за освітньою програмою "Промислове та цивільне будівництво", які проходять навчання на кафедрі будівництва та інформаційних технологій ІІНО КНУБА, - розповідає завідувач кафедри будівництва та інформаційних технологій Дмитро Прусов.

Трансляцію можна переглянути - https://youtu.be/ZZuI6OtSJb4

В Інституті інноваційної освіти КНУБА відбулися зміни в керівництві. Його очолив доктор економічних наук Олексій Шкуратов. Це нова віха в історії Інституту, з новим підходом та далекоглядними планами.

Про виклики та можливості освітньої сфери в Україні, а також про вплив війни на освіту, значення інноваційних технологій у навчанні, плани щодо підвищення кваліфікації ветеранів розповів в інтерв’ю новопризначений директор Олексій Шкуратов. Ця глибока розмова дає уявлення про майбутнє освіти в Україні.

Насамперед хочемо привітати Вас із новим призначенням і запитати про досвід, який Ви отримали на попередніх посадах, зокрема як проректор із наукової роботи в Національному авіаційному університеті та заступник Міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції.

— Протягом останніх 15 років я працював у науковій сфері, у тому числі на посаді заступника Міністра, де координував науковий напрямок. Моя робота в Міністерстві освіти і науки дозволила мені сформувати візію розвитку освіти, враховуючи досвід роботи на різних рівнях системи освіти. Зараз, із цим досвідом, я бачу можливості для розвитку Інституту. Мої професійні зв’язки та реалізовані проєкти допомагають мені в цьому.

Яку команду Ви б хотіли бачити поруч із собою? Що є важливим для Вас у питанні вибору співробітників?

— Важливо, щоб людина була професіоналом у своїй сфері, мала необхідні знання та здібності для виконання своїх обов’язків. Цінується бажання вчитися та розвиватися. Важливою є готовність працювати в системі. Особисто я високо ціную чесність і відкритість.

Будь ласка, поділіться своїми особистими цілями та цілями на рівні Інституту.

— Враховуючи післявоєнну потребу України в будівельних кадрах, наш Інститут прагне впроваджувати інноваційні технології в навчання. Особисто я прагну зміцнити наукову діяльність Інституту. Наприклад, напрями, пов’язані з діяльністю Інституту: науково-технічний супровід будівельних об'єктів, землевпорядкування, геодезія. Плануємо залучати кошти на наукову роботу, виконувати замовлення приватного сектору та брати участь у державних програмах. У перспективі 2-3 років ми прагнемо залучати міжнародне фінансування, зокрема через програму «Горизонт Європа».

Ще одним напрямом є підвищення кваліфікації ветеранів. Адже після війни багато людей потребуватимуть нових знань і, можливо, реабілітації. Розглядаємо можливість створення освітніх програм для ветеранів, зокрема у сфері ІТ-технологій та кібербезпеки. Це допоможе людям з інвалідністю, які не можуть працювати в традиційних будівельних спеціальностях, опанувати більш цифрові напрями.

Яким чином нові обставини вплинули на організацію навчального процесу та структуру Інституту інноваційної освіти КНУБА?

— До повномасштабного вторгнення Інститут інноваційної освіти КНУБА зосереджувався на заочній формі навчання, надаючи можливість отримати другу вищу освіту. Однак війна внесла корективи в освітній процес. Зрозуміло, що післявоєнна відбудова потребуватиме спеціалістів у галузі будівництва. На сьогодні Інститут не лише продовжує свою роботу як заклад післядипломної освіти, а й активно готує фахівців денної форми навчання на рівні бакалаврату та магістратури. Вже у 2023 році спостерігається високий попит на наші спеціальності, особливо на денну форму навчання. Війна та постійні тривоги, на жаль, не дозволяють повністю надавати освіту в офлайн-режимі. Багато вишів перейшли на дистанційні форми навчання ще під час пандемії. Це стосується і КНУБА, який впровадив змішаний формат навчання. З урахуванням безпекової ситуації викладання більшості предметів проводимо онлайн. Щодо наших студентів, то це здобувачі другої вищої освіти, які вже отримали базові знання на денній формі. Вони проводять дослідницьку роботу на своїх робочих місцях, отримуючи практичну складову освіти. Це схоже на дуальну форму освіти. Вважаю, що після війни на інженерні спеціальності буде великий попит. Стосовно змін у структурі Інституту, то на початку війни ми вирішили об’єднати дві кафедри з метою оптимізації навчального процесу. Тепер студенти з чотирьох різних спеціальностей навчаються на одній об’єднаній кафедрі. Для ефективності навчання ми також створили малокомпактні групи.

На Вашу думку, які фактори мотивують студентів, які вже мають одну вищу освіту, до отримання другої? Які інноваційні програми плануються для впровадження в нових курсах, зокрема, з метою сприяння відбудові країни?

— Інститут інноваційної освіти КНУБА був створений з метою підвищення кваліфікації. Ми пропонуємо два напрями: атестацію вже дипломованих фахівців з архітектурного проєктування та розробки містобудівної документації, а також базову освіту на рівні бакалавра чи магістра. Наші нові освітні програми інноваційного характеру будуть спрямовані на відбудову територій, постраждалих від війни. Зокрема, ми розробляємо програми, що дозволяють одному фахівцю займатися просторовим плануванням територій, яке передбачає містобудівну та землевпорядну документацію. Так, за 1,5 року навчання на двох спеціальностях студенти можуть здобувати освіту у 2 напрямах. Це особливо актуально для тих, хто вже має освіту, наприклад, землевпорядника, але хоче отримати додаткові знання з архітектури для ефективного просторового планування.

Під час розробки нових освітніх програм, зокрема тих, що спрямовані на відбудову, до досвіду яких країн та вищих навчальних закладів звертаєтесь?

— На сьогодні розробляємо нові освітні програми, але поки ще не здійснюємо підготовку за ними. Пропонуємо курси підвищення кваліфікації для вже підготовлених фахівців, які хочуть брати участь у відбудові. Також аналізуємо світовий досвід відбудови після Другої світової війни і досвід країн Близького Сходу, таких як Ірак. Окрім того, наразі в Україну приходять громадські організації з грантовими коштами, які проводять навчальні програми для відбудови нашої держави. Наші співробітники аналізують цей досвід, охоплюючи сфери від ІТ до енергетики. Очікуємо, що найближчим часом з’являться комплексні програми, і ми обов’язково до них долучимось, враховуючи досвід іноземних фахівців.

Які виклики Ви, як директор, зустрічаєте у своїй роботі? Чи є серед них такі, що не пов’язані безпосередньо з війною?

— Окрім війни, є й інші виклики, з якими ми стикаємося. По-перше, війна спричинила відтік кадрів частина наших фахівців виїхали за кордон, деякі викладають онлайн. Є ризик, що деякі з них не повернуться після війни. По-друге, ми спостерігаємо зменшення кількості студентів, попри попит на наші спеціальності. Адже багато молоді виїхало для навчання за кордоном. Також є низка викликів, пов’язаних із реформуванням вищої освіти, яке ініціює МОН. Зокрема, є загроза ліквідації фахової вищої освіти та фахових коледжів. Але це для нас вагомо, тому що значна кількість наших студентів вступають на базі цього рівня освіти, вже маючи певний рівень освіти та практичний досвід.На мою думку, такі загрози не сприяють розвитку освітнього процесу.

Які наслідки можуть виникнути в результаті впровадження цієї реформи?

— Наслідком прийняття цієї реформи може стати складний вибір для студентів, які після закінчення школи вступали до коледжу, розраховуючи на отримання фаху за 2 роки. Вони могли б працювати, накопичувати фінансові ресурси та самостійно здобувати освіту. Зараз же вони стикаються з вибором: або йти в заклад професійно-технічної освіти, що є нижчим рівнем освіти, або стати некваліфікованим робітником. Після профтех освіти їм все одно потрібно буде навчатися 4 роки. Вони могли б вступити одразу на 2-й або 3-й курс, залежно від спеціальності, і за 2 роки закінчити бакалаврат. Таким чином, студентам доводиться вирішувати, чи варто їм взагалі навчатися.

Чи плануються в новітніх освітніх програмах інноваційні напрями, які фахівці зможуть використовувати для відбудови? Наприклад, чи передбачатимуть вони енергоефективність?

— Освітні програми будуть містити навички та знання, орієнтовані на сучасні технології. Проте їх використання та впровадження залежатимуть від інвестицій, які будуть спрямовані на відбудову після війни. Прогнозувати це складно.

Чи вважаєте Ви, що з поліпшенням безпекової ситуації в Україні іноземні студенти повернуться до нас?

Чи очікуєте, що їх приваблюватиме не лише доступність, а й якість освіти, яка відповідає стандартам розвинених країн?

— Іноземні студенти, які навчалися в Україні, вибирали нашу країну через доступність навчання та високий рівень базових знань. Щодо технологічних дисциплін, ми можемо надати теоретичні знання, але практичне застосування може бути складнішим через обмеження в економіці. Наприклад, у нас є 3D-принтер для друку будинків, але його використання на виробництвах ще не поширене. Студенти архітектурного напряму можуть отримати знання на рівні з іншими країнами, такими як США і Китай, особливо у сфері програмного забезпечення. Я бачу перспективу повернення студентів з азійських країн, особливо з Китаю, де є великий попит на фахівців у сфері будівництва. Завдяки високому економічному потенціалу вони шукають країни, де можна здобути якісну освіту, такі як Україна.