Використання європейського досвіду "блакитних ліній" у підготовці фахівців на кафедрі будівництва та інформаційних технологій ІІНО КНУБА

Друк

Використання сучасного європейського досвіду на Кафедрі будівництва та інформаційних технологій ІІНО КНУБА пов'язано з урахуванням вимог щодо висотності забудови міста, так званих "блакитних ліній".

«Блакитні лінії» – межа, що відзначає лінію висот забудованої ділянки, кварталу, тощо. Це  ініціатива міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  Геннадія Зубка, яка узаконена з 1 вересня минулого року, але ще не реалізована на місцях.

У всьому світі є свої особливості застосування лімітів висотності будівель. У більшості випадків вони спираються на принципи збереження культурної спадщини, відповідності екологічним вимогам або вимогам сейсмічної активності регіону. Чи існує в Європі блакитна лінія?

Законодавче регулювання висоти будівель почали застосовувати у країнах Західної Європи ще в середині ХIХ століття. У Європі немає офіційно прийнятого єдиного закону, який би обмежував висоту конструкцій. Однак у багатьох містах існують нормативні акти щодо обмеження висоти, часто спрямовані на захист історичних ліній горизонту.

Наприклад, у Афінах будівлі не можуть перевищувати 12 поверхів, щоб не перекривати вид на пам'ятник античної архітектури Парфенон. Але є декілька винятків – Афінська вежа (найвища будівля в місті, висота 103 м, 25 поверхів), Atrina Center Tower і центральна будівля OTE (телекомунікаційна організація), які перевищують цей рівень. Вони були побудовані далеко від центру або ж їх зведення припало на період політичної нестабільності.

8e147d818789a81633b1ea428048c6e2

У центральному районі Рима, обмеженому стінами Авреліана, жодна будівля не може перевищувати висоту купола собору Святого Петра, тобто 136 м. Однак хмарочос Torre Eurosky (Eurosky Tower), побудований у 2012 році, виходить за ці рамки, його висота 155 м.

cm

Також у Європейському союзі існує обмеження висоти для нових наземних вітряних турбін – не більше 200 м.

В Амстердамі, Мадриді та Барселоні діє інша модель регулювання висотної забудови. Тут хмарочоси можна зводити лише поза історичним центром.

Інша ситуація склалася в Парижі. На початку 1970-х років тут розпочали реконструкцію 13-го округу. В оновленому районі звели декілька десятків висоток. Житлові блоки призначалися для проживання «молодих спеціалістів». Тоді цей проект під назвою Italie 13 розкритикували за порушення «небесної лінії» міста та знесення історичної забудови. З 1977 року почало діяти висотне обмеження на всі нові будівлі. Встановлений ліміт складав майже 37 метрів (для порівняння, висота Ейфелевої вежі — 324 метри). Міська рада Парижа переглянула ці обмеження лише у 2010 році, піднявши планку до 180 метрів.

У Німеччині кожне місто самостійно визначає граничну висоту забудови. У  Мюнхені, щоб зберегти історичну панораму міста, ввели обмеження – 100 метрів. Зовсім протилежна ситуація у Франкфурті-на-Майні, де сконцентрована найбільша кількість хмарочосів у країні. Більша частина міста була зруйнована під час Другої світової війни. Новий Франкфурт почав розвиватися за північно-американським сценарієм, коли центр міста забудовується високими спорудами. Найбільш популярні будівлі міста вражають своїми розмірами. Це, наприклад, Коммерцбанк, чия висота сягає 259 метрів, будівля Європейського центрального банку та вежі-близнюки Дойче Банк. Через такий висотний силует центр Франкфурта називають «Майнхетен».

1157607

Ірландська столиця Дублін, чиє населення складає трохи більше мільйона, славиться малоповерховою забудовою. В історичних районах Дубліна не дозволяється будівництво вище 45 футів (13 метрів). Висотки можна будувати лише в окремих локаціях (наприклад, в районі Доклендс західніше від історичного центру). Втім, висота найбільшого місцевого «хмарочосу» становить лише 67 метрів.

У 2016 році прийнятий генеральний план Праги, який регулює й висотність місцевої забудови. Вся Прага поділена на зони з обмеженнями висотності: територія міста розбита на окремі квадрати, у кожному з яких діє свій тип висотного регламенту. Висота забудови визначається від рівня землі до головного карнизу. Максимальна висота забудови – 40 метрів. Перевищувати цей ліміт можуть лише споруди громадського призначення.

Висотні обмеження доволі успішно діють й в Туреччині. Щоб зберегти місцеві курорти від висотної забудови діє закон, який  забороняє будівництво висоток та будь-яких споруд в межах пляжної зони, які можуть зіпсувати зовнішній вигляд курорту.

Вважається, що хаотична та щільна забудова, висотки посеред лісу чи парку  — це проблеми великих міст та приміських районів, що іноді призводить до конфліктів навколо забудов.  А дотримання норм проектування сприятиме підвищенню значимості  архітектурних ансамблів району чи міста, які визнані культурним надбанням, а також забезпечать збереження зелених територій, тощо.

Європейський досвід впровадження блакитних ліній, успішно застосовується на Кафедрі будівництва та інформаційних технологій ІІНО КНУБА шляхом нововведень в курсовому  та дипломному  проектуванні,  у підготовці висококваліфікованих кадрів будівельної галузі за  освітніми програмами «Промислове і цивільне будівництво» та  «Міське будівництво і господарство»,  за освітніми рівнями «бакалавр», «магістр», а також у підвищенні кваліфікації та підготовці фахівців до сертифікації, - акцентує доктор технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, завідувач кафедри будівництва та інформаційних технологій Дмитро ПРУСОВ.