Сьогодні будівельна галузь переживає глобальну цифрову трансформацію. Студенти, випускники та викладачі університету зібралися на онлайн-лекції, щоб дізнатися, як інформаційне моделювання (BIM) перетворює хаотичні процеси на об'єкті на чітку, прогнозовану стратегію управління.

ВІМ – це не про малювання, а про менеджмент: Спікер наочно продемонстрував зміну парадигми проектування. Сучасний інженер керує не лініями на папері чи в AutoCAD, а цифровими активами та комплексними базами даних. Будь-яка зміна в моделі автоматично перераховує специфікації та оновлює документацію, виключаючи людський фактор.

Рівні деталізації (LOD 100-500) та Екосистема софту: Слухачі розібрали «життєвий цикл» цифрового елемента – від первинного концепту (LOD 100) до точної виконавчої моделі збудованого об'єкта (LOD 500). Було детально окреслено роботу професійної екосистеми: Autodesk Revit як основа створення систем ВК, ОВіК та АСПГ; Navisworks як інструмент автоматичного пошуку колізій (Clash Detection); та хмарне середовище BIM 360 або Google Drive для безперервної спільної роботи команди 24/7.

Концепція «Engineering Tetris»: Андрій Коваленко поділився унікальним практичним досвідом ув'язування надскладних інженерних мереж (багаторівневі повітроводи, трубопроводи з точними ухилами, кабельні лотки) в умовах критично обмеженого простору сучасних будівель. Завдяки проактивному менеджменту простору в моделі, колізії усуваються ще до виходу робочих на майданчик, що знижує витрати на капітальні переробки до 75%.

Магія Dynamo та автоматизація рутини: Окрему зацікавленість викликала демонстрація алгоритмічного проектування. За допомогою скриптів візуального програмування у Dynamo рутинні завдання (наприклад, розстановка сотень гільз та отворів у місцях перетину мереж зі стінами) виконуються автоматично за 1 хвилину замість 8 годин виснажливої ручної роботи інженера.

Економіка впровадження BIM: Як фахівець із боку великого девелопера, спікер мовою точних цифр обґрунтував фінансову доцільність цифровізації підприємств. Було представлено орієнтовний прорахунок необхідних капіталовкладень – від ліцензійного софту та потужних серверів до ринкових рівнів оплати праці ВІМ-менеджерів та інженерів. Інвестиція у технологію повністю нівелює ризик зриву термінів та економить до 15% загального бюджету будівництва.

Лекція завершилася тривалою та живою Q&A-сесією. Студенти ставили глибокі практичні питання щодо інтеграції суміжних розділів, оптимізації скриптів та специфіки авторського нагляду з використанням цифрових двійників об'єктів.

«Сучасний будівельний інженер майбутнього знаходиться на стику глибокої фізики інженерних систем, IT-логіки та управлінського лідерства, – підсумував Андрій Коваленко. – Саме з такими компетенціями ми зможемо відбудувати нову, технологічну та цифрову Україну».

КУБАНОВ Руслан Анатолійович, доцент кафедри девелопменту та просторового планування Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури, взяв активну участь у роботі III Міжнародної науково-практичної конференції «Українська історія у публічному просторі».

Захід відбувся 15–17 травня 2026 року у м. Луцьк. Організаторами конференції виступили провідні освітні та наукові установи: Міністерство освіти і науки України, Академія рекреаційних технологій і права, Ризький північний університет та Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

У межах науково-практичного заходу Руслан Анатолійович успішно пройшов програму підвищення кваліфікації загальним обсягом 36 годин. Участь у конференції такого рівня дозволяє науковцю поглибити фахові компетенції, інтегрувати історичний контекст у сучасні проєкти девелопменту та просторового планування, а також сприяє зміцненню наукової співпраці між українськими та європейськими університетами.

Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури приділяє першочергову увагу гармонійному поєднанню глибоких професійних знань та змістовної наукової діяльності. Ми переконані, що успішний фахівець сучасності — це не лише експерт у технічних аспектах девелопменту чи просторового планування, а й особистість, яка постійно прагне до саморозвитку та інтеграції новітніх підходів у свою практику. Саме тому підтримка участі наших викладачів у міжнародних науково-практичних заходах є невід'ємною складовою нашої стратегії, що дозволяє тримати руку на пульсі світових тенденцій.

Поряд із науковим розвитком, Інститут системно інвестує у формування цілісної гуманітарної особистості кожного студента. Ми переконані, що фахова майстерність стає справді ефективною лише тоді, коли вона ґрунтується на розумінні історичного контексту, культурних цінностей та соціальної відповідальності. Через заохочення гуманітарних ініціатив та вивчення історико-культурної спадщини ми виховуємо майбутніх професіоналів, які здатні не лише проєктувати ефективні будівлі, а й створювати простори, що збагачують суспільство та сприяють духовному зростанню нації.

У Інституті інноваційної освіти Київський національний університет будівництва і архітектури відбулася відкрита лекція на тему «Архітектор у 2026: професія без ілюзій. Досвід і практика Archimatika». Спікером заходу став CEO та засновник Archimatika Дмитро Васильєв — один із провідних українських архітекторів, чиї проєкти формують сучасний міський простір України. 

Під час зустрічі Дмитро Васильєв поділився практичним досвідом роботи в архітектурній сфері, розповів про сучасні виклики професії, роль архітектора у розвитку міст та зміни, які очікують галузь у найближчі роки. Особливу увагу спікер приділив реаліям професії, роботі над масштабними урбаністичними проєктами та важливості поєднання креативності, технологій і відповідальності перед суспільством.

Учасники лекції мали можливість дізнатися більше про підхід компанії Archimatika до створення житлових і громадських просторів, а також отримати практичні поради щодо професійного розвитку та побудови кар’єри в архітектурі. 
Захід став важливою платформою для відкритого діалогу між студентами, молодими фахівцями та представниками професійної спільноти, підтвердивши важливість співпраці освіти й практики у формуванні нового покоління українських архітекторів.

ВСП «ІІНО КНУБА» мав честь приймати делегацію Посольства Монголії в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом Монголії в Україні пані Наваан-Юнден Оюундарь.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи міжнародної співпраці, розвиток партнерських відносин, а також питання академічної мобільності студентів і викладачів.

Особливу увагу було приділено можливостям реалізації спільних освітніх та культурних ініціатив, обміну досвідом і розширенню міжнародних зв’язків між закладами освіти.

Такі зустрічі відкривають нові можливості для розвитку міжнародної діяльності ВСП «ІІНО КНУБА» та сприяють інтеграції у світовий освітній простір.