Публічне управління та адміністрування спрямоване на реалізацію завдань по створенню умов для забезпечення життєвих інтересів, соціального захисту населення, надання йому високоякісних послуг та забезпечення захисту і реалізації прав і свобод громадян, пріоритетність прав і свобод людини відносно публічної влади, задоволення потреб людини на засадах рівності і справедливості.

Перспективи розвитку галузі публічного управління та адміністрування зумовлені низкою проблем існуючих у цих сферах сьогодні та лежать в межах їх вирішення.  До цих проблем можна віднести:

- посилення маштабів та динаміки глобальних та локальних кризових явищ, що охопили світ останні роки та зруйнували сталий порядок державного управління;

- значна політизація державного управління, яка призводить до його низької ефективності;

- бюрократизація та корумпованість посадових осіб та державних органів;

- низька ефективність прийняття управлінських рішень та культури управління;

- нав’язування суспільству стереотипів управління за допомогою адміністративного ресурсу, мінімізації суспільного контролю за діяльністю органів влади;

- деформація співвідношення централізації та децентралізації влади у побудові структури управління;

- не вирішена проблема адаптації бюрократії до демократичних перетворень, старі управлінські схеми вже не працюють, а сучасні західні підходи та методи неможливо повністю використовувати у вітчизняній практиці;

- втрачено репутацію державних органів влади. Довіра населення України до держструктур залишається на низькому рівні. Численні соціологічні дослідження, проведені в останні роки, засвідчують, що практично все населення скептично налаштоване, щодо ефективності дій державних органів;

- незадовільна комунікація між урядом та населенням;

- суттєва втрата кадрового потенціалу державної служби через об’єктивні (віковий ценз) та суб’єктивні причини. При цьому виникає проблема наступності в управлінні практично на всіх рівнях, зменшення компетентності та моральних якостей державних службовців, збереження корупційних проявів на державній службі, втрата мотивації.

Окрім зазначених проблем є і позитивні фактори, які суттево впливають на тенденції розвитку публічного управління в майбутньому. А саме:

- швидкий розвитком громадянського суспільства, яке стає активним суб’єктом не тільки тиску на владу, але й ініціатором та учасником перетворень;

- активізація місцевого самоврядування, спільного, партнерського управління;

- зміна співвідношення між системним та самоорганізаційним підходами на користь самоорганізації, посилюється ініціативність державного менеджменту;

- модернізація державного управління у відповідності із запитом громадян та досягненнями світової, насамперед європейської цивілізації;

- наростанням впливу ЄС, насамперед, засобами проведення політики “кредити під реформи”, посилення європейської політичної та експертної допомоги;

- зростання ролі інформації, телекомунікації, виникнення мережевих структур, формування Інтернету як віртуального світу, що впливає на реальний світ;

- формування електронного уряду, самоврядування, електронної демократії, мережевих структур управління, національного інтелекту, експертних співтовариств тощо.

         В контексті вище зазначених питань, можна сформувати такі тенденціїї та напрями розвитку галузі публічного управління та адміністрування:

- реформування органів державної влади та системи державної служби (прийняття нової законодавчої бази);

- розвиток прогнозування, систем попередження криз, технологій антикризового управління;

- санація, дебюрократизація, дерегуляція, переформатування, скорочення державного апарату, боротьба з корупцією, впровадження передових управлінських технологій;

-  формування високоефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на регіональному рівнях управління;

- формування нової регіональної політики України, децентралізації управлінських відносин та розвитку механізмів делегованого управління на основі інституціональних змін в системі місцевого самоврядування;

- становлення системи громадських об’єднань та політичних партій в Україні, розвитку громадських інститутів управління;

- посилення європейського вектору розвитку України через запровадження європейських принципів державного управління та розробки концепції публічного управління на основі принципів європейського публічного адміністрування;

- удосконалення нормативно-правового забезпечення здійснення адміністративного реформування;

- спрощення, демократизація, насичення досягненнями науково-технічного прогресу механізмів, технологій та інструментів державного управління;

-  налагодження ефективних комунікацій між державою і суспільством. Встановлення партнерських відносин між владою та суспільством забезпечує зниження соціальної напруженості, формування правильних очікувань з боку громадськості та стабільного ефективного функціонування суспільного організму в цілому. Все це сприятиме процесу відтворення державної репутації;

- розвиток самоуправління та соуправління, нарощування каналів участі громадян в справах держави, економіці, політиці, культурі, посилення гарантій прав та свобод громадян;

- зростання активного залучення різноманітних інституцій громадянського суспільства до робочих груп з розробки законопроектів, впровадження технології електронного уряду. Це дозволить забезпечувати прозорість та відкритість влад, зменшувати рівень корупції, підвищувати якість надання адміністративних послуг, що тим самим підвищує ефективність влади. Таким чином, громадська думка має бути в центрі вироблення державної комунікаційної політики;

- запровадження нормативних гарантій раціонального функціонування органів влади щодо забезпечення та реалізації прав і свобод громадян, надання публічних послуг;

- перетворення державного службовця в професійного та морального фахівця, а населення держави в активних громадян;  

-  кадрове забезпечення відповідними фахівцями, проведення кадрової революції, яка не повинна зводиться до люстрації, а обов’язково включати професійну підготовку фахівців європейського зразку.

На нашу думку ключовим чинником в процесі досягнення прориву в галузі публічного управління та адміністрування є виникнення принципово нової системи підготовки державно-управлінських кадрів, яка базується на концепції людського капіталу, практико-орієнтованому навчанні, лідерстві та командній роботі, чітко визначених професійних компетенціях, патріотизмі та моралі суспільного блага. В контексті цього на перший план виходить підготовка нового покоління спеціалістів апарату державного управління, які б задовольняли новим вимогам часу та суспільства.